Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) був запропонований банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, і передбачає реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 1 січня 2015 року.

Обов’язок банків щодо виконання положень Меморандуму виникає виключно за низки умов, більша частина яких вже виконана.

Найважливішою підставою практичної реалізації положень Меморандуму стало підписання 5 травня 2015 року Президентом України Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)".

Зміни до Податкового кодексу звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають у разі прощення кредитором частини боргу. Зокрема, скасовано 22% податку з доходу фізичних осіб у разі прощення частини валютного кредиту під час переведення його в гривню. Це прощення стосується всіх валютних кредитів, крім тих, що видані співробітникам банків.

Інша вимога щодо набрання чинності Меморандумом теж виконана. Зокрема, до окремих нормативно-правових актів Національного банку України внесено зміни щодо незастосування санкцій до банків унаслідок порушення нормативів у результаті проведення реструктуризації валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу, а також щодо подальшої класифікації цих кредитів, їх обліку тощо.

Разом з тим, на думку співголови Громадської ради Ярослави Авраменко, вимога щодо скасування мораторію на звернення стягнення на майно, яке є забезпеченням за кредитами фізичних осіб (установленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII від 3 червня 2014 року разом з доповненнями), є сьогодні недоцільною, адже може викликати напругу в суспільстві.

"Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів став компромісним рішенням проблеми валютних кредитів – без втрат для вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін", – зазначив співголова Громадської ради Станіслав Аржевітін.

За її словами, саме Меморандум може вирішити питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Адже згідно з підпунктом "С" пункту 19 Меморандуму Україна-МВФ про економічну та фінансову політику переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів має бути добровільним. "Держава та НБУ не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на закон", – зазначено в Меморандумі.

Меморандум підписали такі банки: ПАТ "УПБ", ПАТ "Альфа-Банк Україна", ПАТ "КБ "Надра", ПАТ "Банк Михайлівський", ПАТ "ПриватБанк", ПАТ "БАНК "ГРАНТ", ПАТ "Регіон-банк", АТ "Дельта Банк", ПУАТ "ФИДО БАНК", ПАТ "Платинум Банк", ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК". Інші банки, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, розглядають можливість у найближчий час також приєднатися до Меморандуму.

Для того, щоб розпочати фактичний процес реструктуризації боргу, позичальнику необхідно письмово звернутися до банку з проханням проведення конвертації згідно з Меморандумом та зареєструвати це звернення в банку. Потім отримати письмову відповідь від банку. У разі відмови або отримання рішення про застосування умов, які є гіршими за умови Меморандуму, потрібно письмово звернутися з наданням всіх матеріалів до відповідної комісії при Громадській раді, яка буде створена найближчим часом.

Таким чином, з початком дії Меморандуму відкривається шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, у результаті чого буде знижено фінансове навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.

Нагадаємо, що Меморандум є наслідком тривалого процесу узгодження всіх можливих механізмів вирішення болючого питання між громадськістю та банками. Увесь цей час Національний банк України координував процес та створив майданчик для ефективного вирішення проблем валютних позичальників, а також підтримав спільне компромісне рішення.

Раніше на етапі погодження та складання проекту меморандуму було декілька його варіантів. Як заявляла Голова Національного банку України Валерія Гонтарева, запропонований саме банківською спільнотою варіант Меморандуму є більш прийнятним, адже він не пов’язаний із курсом, а передбачає списання частини боргу, на відміну від тексту меморандуму, що пропонувався Громадською радою.

Суттєвою відмінністю між обома запропонованими меморандумами є принцип конвертації валютних кредитів у гривню. Громадською радою запропоновано конвертувати споживчі кредити з іноземної валюти в гривню з наданням можливості позичальнику сплачувати свій кредит за курсом на 01.01.2014 (8 грн. за дол. США), але це стосувалося кредитів у розмірах, які не перевищують 2,5 млн. грн. за курсом на 01.01.2014 (це орієнтовно 312 тис. дол. США). Варіантом меморандуму, який запропонувала банківська спільнота, запроваджується поняття соціального житла (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м). Для кредитів, отриманих на таке житло, банки беруть на себе зобов’язання після конвертації кредиту з іноземної валюти в гривню списати 50% цього кредиту. Для кредитів на житло більшої площі після конвертації банки пропонують списати не менше 25% кредиту. Проте як щодо соціального житла, так і щодо житла більшої площі встановлюється обмеження для кредитів, що можуть бути конвертовані, – їх розмір не повинен перевищувати 2,5 млн. грн. за курсом на 01.01.2015 (це орієнтовно 158 тис. дол. США).

Джерело: НБУ