 Останнім часом судова практика в частині успадкування відсотків за банківськими депозитами складалася неоднозначно. Крапку в цьому питанні поставив Верховний суд України.
22 січня 2014 року на засіданні судової палати у цивільних справах Верховний суд розглянув цивільну справу № 6-157цс13 за позовом фізичної особи до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків за депозитним вкладом та відшкодування моральної шкоди.
Суть справи полягала в наступному. У лютому 2011 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є спадкоємцем після смерті батька, який помер 10 червня 2009 року. При житті, 21 квітня 2008 року, батько уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» два депозитних договори строком на 1 рік за умови сплати відсотків у розмірі 20,5 річних.
Після оформлення спадщини, в січні 2010 року Позивач просив банк виплатити грошові кошти за депозитними договорами, однак працівники банку переконали його не забирати кошти до закінчення зазначеного в договорі терміну - 21 квітня 2010 року, щоб не втратити нараховані відсотки. Однак 27 травня 2010 року в ПАТ КБ «ПриватБанк» він отримав грошові кошти за депозитними договорами, відсотки за якими нараховані до дня смерті його батька, з чим він не згоден, а тому просить стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотки за вищевказаним депозитними договорами за період з 10 червня 2009 року до 27 травня 2010 року в сумі 845 грн 88 коп. та 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Судом першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено. Водночас, апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу Позивача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги в частині стягнення відсотків за договором депозитного вкладу. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний суд України, розглянувши заяву Позивача про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду, прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад до запитання) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, право на який згідно з частиною другою статті 1228 ЦК України входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Згідно з частиною другою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється зі смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою останнього. У такому разі права та обов'язки (спадщина) фізичної особи (вкладника), яка померла, переходять до інших осіб - спадкоємців.
Отже, зобов'язання банку сплачувати проценти за договором вкладу не припиняються зі смертю вкладника, входять до складу спадщини і продовжуються до дня, що передує дню повернення коштів спадкоємцям.
Таким чином, ВСУ скасував ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та направив справу на новий касаційний розгляд.
| 
